Астроном з Гунценхаузена, що служив при дворі маркграфа, одночасно з Галілео Галілеєм відкрив у Ансбаху в січні 1614 року чотири великих супутники Юпітера, однак результати свого відкриття опублікував вперше лише у 1614 році в книзі Mundus Iovialis, якій виповнилося 400 років з часу виходу у 2014 році.

Помітної шкоди репутації Симона Маріуса завдали висунуті Галілеєм обвинувачення у плагіаті, проте на початку 20 – го століття було встановлено, що Маріус цілком самостійно проводив свої дослідження. Ряд заходів – переважно у Франконії – були присвячені у 2014 році його науковим досягненням.

Даний сайт стартував у ювілейному році і зібрав усі доступні електронні джерела, вторинну літературу, доповіді та нові статті про Симона Маріуса, а також, по можливості – забезпечує доступ до них. Ініціатори закликають громадськість використовувати цю сторінку в якості головного багатомовного ресурсу про Симона Маріуса та поповнювати його інформацією.

Prognosticon Astrologicum auf 1612, C3^r